Арестович – про відновлену старовинну київську традицію:
Це ось точно Паустовський «Фіолетовий промінь». Він описує Київ після перемоги Петлюри, і ось там, звісно, ідеальна ситуація. Він каже: Кияни стали схожі на сомнамбул, які ходили із сірими обличчями, і коли вкидався черговий слух, їх скидало як від дози наркотиків на деякий час.
Вони один одному переказували, розповідали, кидали у телеграм-канали по-сучасному. Дози вистачало на чотири-шість годин. А наступного дня: «Ось дали французькі, а завтра дадуть англійські ракети, а ще щось».
І зрештою, Петлюра перед тим, як збігав з Києва, віддаючи його більшовикам, вони запустили чутку, що французи дали чудовий фіолетовий чарівний промінь, який знищить усі більшовицькі орди, і сказали: «Чекайте із заходу, кияни, фіолетового променя. Ви побачите, як він працюватиме». Кияни ніч не спали, чекали, а на ранок виявили, що петлюрівські війська їх кинули, і ось «добрий день, більшовики».
