Офіс президента Еммануеля Макрона оголосив, що прем’єр-міністр Себастьян Лекорню подав у відставку вранці понеділка, 6 жовтня, через кілька годин після формування нового уряду. Відставка Лекорню після 27 днів перебування на посаді, що робить його найкоротшим прем’єр-міністром у сучасній історії Франції, знову занурює країну в політичну невизначеність.
«Пан Себастьян Лекорню подав президенту республіки заяву про відставку свого уряду, яку він прийняв», – йдеться у стислому повідомленні французького президента.
У неділю ввечері Лекорню представив свій кабінет міністрів, який був майже ідентичним кабінету його попередника, Франсуа Байру. Але тріщини стали очевидними одразу, оскільки члени кількох партій правлячої коаліції висловили сумніви та критику щодо відсутності змін.
«Умови для виконання мною своїх функцій прем’єр-міністра не були виконані», – заявив Лекорню, засуджуючи «партійні апетити» фракцій, які, за його словами, змусили його піти у відставку.
Не було одразу зрозуміло, як діятиме Макрон. Досі він чинив опір закликам знову призначити нові дострокові вибори до законодавчих органів, а також виключив можливість самовідставки до закінчення свого мандату у 2027 році.
Ультраправа партія Марін Ле Пен «Національні збори» негайно закликала до повернення на виборчі дільниці. «Макронізм на межі можливостей», – заявила партія у своєму дописі на X. «Макрон тепер має зробити вибір: розпуск [Національних зборів] або відставка, і швидко!» – додали вони.
Жан-Люк Меланшон, лідер ліворадикальної партії «Непокірна Франція» (LFI), закликав внести пропозицію про усунення Макрона з посади. Матильда Пано, видна членкиня LFI, закликала до відставки Макрона після відставки Лекорню. «Зворотний відлік розпочався. Макрон має піти», – написала вона у своєму дописі на X.
Паризький фондовий ринок впав більш ніж на 2% до 10 ранку, через півгодини після публікації новин.
Сьомий прем’єр-міністр Макрона
На початку вересня Макрон призначив 39-річного Лекорню сьомим прем’єр-міністром свого президентства, намагаючись розрядити політичну кризу, що поглиблювалася. Макрон обрав одного зі своїх найближчих союзників, а не прагнув розширити привабливість уряду в усьому політичному спектрі.
Французька політика переживає хаос з тих пір, як Макрон минулого літа зробив ставку на дострокові вибори в надії зміцнити свою владу. Цей крок мав зворотний ефект, призвівши до розколу парламенту між трьома ворогуючими блоками.
Лекорню, колишній міністр оборони, зіткнувся з непростим завданням – отримати схвалення в глибоко розділеному парламенті бюджету жорсткої економії на наступний рік. Двох безпосередніх попередників Лекорню, Байру та Мішеля Барньє, усунула Національна асамблея через протистояння щодо плану витрат. Державний борг Франції досяг рекордно високого рівня, показали офіційні дані минулого тижня. Співвідношення боргу Франції до ВВП зараз є третім за величиною в Європейському Союзі після Греції та Італії та майже вдвічі перевищує 60%, дозволені правилами ЄС.
Попередні уряди проштовхували три останні річні бюджети через парламент без голосування, метод, дозволений конституцією, але різко критикований опозицією. Але Лекорню минулого тижня пообіцяв забезпечити, щоб законодавці могли проголосувати за цей законопроект.
Протягом майже місяця Лекорню проводив серію консультацій з союзниками-центристами та лідерами опозиції, як лівих, так і правих, прагнучи домовитися про пакт про ненапад у парламенті та прийняти бюджет. Жодна партія не має достатньо місць, щоб керувати самостійно. Більшість лівих партій оголосили про плани підтримати вотум недовіри, а ультраправі партії Марін Ле Пен також погрожували підтримати його.
Пилип Травкін пише та публікує свої статті бескоштовно, тільки заради розвитку та процвітання України!
