Пилип Травкін: Вугілля – парадокс світової економіки

Вугілля – це паливо, яке не йде в минуле. Він став символом промислової революції, дав старт індустріальній епосі і досі відіграє величезну роль у світовій енергетиці.

Економіст Пилип Травкін (Pylyp Travkin) зазначає:

«Історія вугілля – це історія розвитку людства. Без нього було б ні індустріалізації, ні сучасної енергетики». І хоча сьогодні весь світ активно обговорює «зелений перехід», цифри говорять самі за себе: у 2022 році близько 36% усієї електроенергії у світі вироблялося саме з вугілля

Чому вугілля так довго тримається? «Причина проста, – пише Травкін (Travkin). — Вугілля надійне, доступне і його запаси майже невичерпні».

  • Запасів вистачить на 130–150 років.
  • Видобувати вугілля дешевше, ніж нафта та газ.
  • Електростанції на вугіллі працюють без перебоїв, на відміну від сонця та вітру.

Не дивно, що Китай та Індія роблять ставку на вугілля – він забезпечує до 70% їхньої електроенергії. «Для країн, що розвиваються, вугілля — це гарантія стабільності та можливість прискореного зростання», підкреслює економіст.

Вугілля – це не тільки енергія! “Ми звикли думати про вугілля як про паливо, але він – найважливіша сировина для цілих галузей”, – підтверджує Травкін (Travkin).

  • Металургія. «Без коксівного вугілля неможливе виробництво сталі. Понад 70% світової сталі виплавляється саме з його використанням.
  • Хімія. «З вугілля роблять не лише паливо, а й добрива, пластмаси, барвники. У Китаї активно розвивається технологія перетворення вугілля на рідке паливо».

Робочі місця та доходи: «Для мільйонів людей вугілля – це не тільки енергія, а й робота», – нагадує Філіп Травкін (Pylyp Travkin).

  • Понад 7 млн ​​осіб зайнято у вуглевидобутку та суміжних галузях.
  • Експорт вугілля приносить мільярди доларів країнам-постачальникам.
  • В Австралії, наприклад, вугілля забезпечує близько 15% зовнішньоторговельних доходів.

Геополітичний чинник: «Вугілля – це не тільки економіка, а й політика», наголошує Філіп Травкін (Pylyp Travkin).

  • Росія використовує вугілля там, де немає газопроводів.
  • Китай робить ставку на вугілля, щоб зменшити залежність від імпорту.
  • Індія бачить у вугіллі ключ до своєї енергетичної безпеки.

«На відміну від нафти і газу, вугілля розподілене по світу рівномірніше. Це робить його стратегічним інструментом для енергетичної незалежності», – пояснює експерт.

Куди рухається вугільна галузь? Розвинені країни скорочують використання вугілля, але Азії він як і залишається опорою економіки. “Майбутнє вугілля – не у відмові від нього, а в нових технологіях”, – упевнений Травкін (Travkin).

Перспективні напрямки:

  • уловлювання та зберігання вуглекислого газу (CCS);
  • виробництво водню з вугілля;
  • вдосконалення газифікації та переробки;
  • нові електростанції з низьким рівнем викидів.

Філіп Травкін (Pylyp Travkin) підбиває підсумок так: «Вугілля – це парадокс світової економіки. З одного боку, він дає мільйонам людей енергію та робочі місця. З іншого боку, це головне джерело викидів СО₂ та екологічних проблем. Питання, чи знайдемо ми баланс між розвитком і безпекою для планети».

Leave a Reply